Методичні рекомендаціі стосовно освіти осіб з особливими освітніми потребами

Департамент з питань освіти, науки, сім’ї та молоді Львівської обласної державної адміністрації координує роботу органів управління освітою щодо реалізації державної політики у сфері захисту прав та інтересів дітей з особливими освітніми потребами ( інвалідністю).

Рядом розпорядчих документів (додаток № 1) органам управління освітою визначені завдання щодо створення умов для вільного доступу дітям та особам з інвалідністю до якісної освіти, а також до приміщень навчальних закладів, здійснення контролю за врахуванням потреб осіб з обмеженими функціональними можливостями при будівництві нових, проведенні реконструкції та капітальних ремонтів будівель та приміщень навчальних закладів.

Діти зазначеної категорії здобувають освіту в рамках діючої системи –загальної середньої освіти, яка охоплює загальноосвітні навчальні заклади різних типів, у тому числі спеціальні загальноосвітні школи (школи-інтернати). Діти, які не можуть за станом здоров’я відвідувати школу, навчаються за індивідуальною формою.

Спеціальні загальноосвітні навчальні заклади (школи, школи-інтернати, НРЦ) забезпечують конституційне право на якісну освіту, державну підтримку та соціальний захист найбільш уразливих категорій дитячого населення, насамперед, дітей з інвалідністю. Нині саме у таких навчальних закладах є можливість спеціально організувати навчально-виховний процес у комплексному поєднанні з корекційно-розвитковою роботою відповідно до особливостей психофізичного розвитку дітей, створити умови для допрофесійної, професійної підготовки дітей з інвалідністю.

Наказом Міністерства освіти і науки України затверджено Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах 20.12.2002 N 732 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 січня 2003 р. за     N 9/7330).

Індивідуальне навчання впроваджується з метою забезпечення права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти з урахуванням індивідуальних здібностей та обдарувань, стану здоров'я, демографічної ситуації, організації їх навчання.

.1.6. Підставою для організації індивідуального навчання є:

·        заява батьків або осіб, які їх замінюють;

·        наказ директора навчального закладу;

·        погодження місцевого органу управління освітою;

·        скерування департаменту;

·        витяг з протоколу ПМПК чи ЛКК (поновлюється кожного року).

     1.7. Право на індивідуальне навчання мають учні:

     - які за станом здоров'я  не  можуть  відвідувати  навчальний заклад;

     - яким необхідно  пройти  лікування  у  лікувальному  закладі більше одного місяця;

     - які мають високий навчальний потенціал і можуть  прискорено закінчити школу;

     - які проживають у селах і селищах (коли  кількість  учнів  у класі становить менше 5 осіб);

     - які не встигають протягом двох років  навчання  у  школі  I ступеня;

     - які потребують корекції фізичного та (або) розумового (психічного) розвитку (у разі, якщо батьки або особи, які їх замінюють,  відмовляються направляти дитину до відповідної спеціальної загальноосвітньої школи (школи-інтернату).

Кількість годин для організації індивідуального навчання відповідно до кількості предметів інваріантної частини навчального плану визначається наказом директора та затверджується відповідним органом управління освітою (згідно з довідкою ЛКК):

     1-4-ті  класи - 5 годин на тиждень на кожного учня;

     5-9-ті класи - 8 годин на тиждень на кожного учня;

     10-12-ті класи - 12 годин на тиждень на кожного учня

за умови виконання вимог Державного стандарту початкової загальної освіти, Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти.

            Кількість годин для організації індивідуального навчання учнів, які  потребують  корекції  фізичного  та  (або) розумового розвитку, відповідно до кількості предметів інваріантної складової навчального плану за умови виконання вимог Державного стандарту загальної  середньої  освіти  та  Державного  стандарту початкової загальної  освіти  для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, визначається наказом директора навчального закладу, затверджується відповідним органом управління освітою і становить(згідно з довідкою ПМПК):

     1-4-і  кл. - 10 год. на тиждень на кожного учня;

     5-9-і кл. - 14 год. на тиждень на кожного учня;

     10-12-і кл. - 16 год. на тиждень на кожного учня.

Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у навчальних закладах на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.

Для організації інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами (дітей з вадами фізичного та психічного розвитку, в тому числі дітей-інвалідів) у навчальних закладах створюються умови для:

·        забезпечення безперешкодного доступу до будівель та приміщень такого закладу дітей з вадами опорно-рухового апарату, зокрема тих, що пересуваються на візках, та дітей з вадами зору;

·        забезпечення необхідними навчально-методичними і наочно-дидактичними посібниками та  індивідуальними технічними засобами навчання;

·        облаштування кабінетів учителя-дефектолога,   психологічного розвантаження, логопедичного для проведення корекційно-розвиткових занять;

·        забезпечення відповідними педагогічними кадрами.

Для  забезпечення ефективності навчально-виховного процесу наповнюваність класів з інклюзивним навчанням становить  не  більш як 20 учнів, з них:

одна   -  три  дитини  з  розумовою  відсталістю  або  вадами опорно-рухового  апарату,  або  зниженим  зором  чи  слухом,   або затримкою психічного розвитку тощо; не більш  як  двоє  дітей  сліпих  або глухих,  або з тяжкими порушеннями мовлення, або складними вадами розвитку (вадами слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з розумовою відсталістю, затримкою психічного  розвитку),  або  тих,  що  пересуваються  на візках.

Навчання  у класах з інклюзивним навчанням здійснюється за типовими  навчальними   планами,   програмами,   підручниками   та посібниками, рекомендованими МОНмолодьспортом для загальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі спеціальними підручниками.

В індивідуальному навчальному плані передбачається  від трьох до восьми годин на тиждень для проведення корекційно-розвиткових занять з урахуванням висновку психолого-медико-педагогічної консультації та типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку. Такі години враховуються під час визначення гранично допустимого тижневого навчального  навантаження дітей з особливими освітніми потребами.

     Корекційно-розвиткові заняття проводяться     відповідними вчителями-дефектологами та практичними психологами.

     Відповідно до висновку психолого-медико-педагогічної консультації та за згодою батьків для дітей з особливими освітніми потребами педагогічні працівники, у тому числі вчителі-дефектологи,  розробляють індивідуальну навчальну програму з   урахуванням  навчальних  програм  загальноосвітніх  навчальних закладів,  яка затверджується керівником  навчального  закладу  та переглядається  двічі  на  рік (у разі потреби частіше) з метою її коригування.

Особистісно орієнтоване  спрямування  навчально-виховного процесу забезпечує асистент вчителя, який бере участь у розробленні та виконанні індивідуальних навчальних планів та програм,  адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з  особливими освітніми потребами.  

Індивідуальне планування навчально-виховного процесу для дітей, які навчаються за інклюзивною формою має на меті: розроблення комплексної  програми розвитку  дитини з особливими освітніми потребами, що допоможе педагогічному колективу закладу пристосувати середовище до потреб дитини; надання додаткових послуг та форм підтримки у процесі навчання; організацію спостереження за динамікою розвитку учня.

Індивідуальна програма розвитку розробляється групою фахівців (заступник директора з навчально-виховної роботи, вчителі, асистент вчителя, психолог, вчитель-дефектолог та інші) із обов’язковим залученням батьків, або осіб, які їх замінюють, з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання дитини з особливими освітніми потребами.

Індивідуальна програма розвитку містить такі розділи:

1. Загальна інформація про дитину: ім’я та прізвище, вік, телефони батьків, адреса, проблема розвитку (інформація про особливі освітні потреби), дата зарахування дитини до школи та строк, на який складається програма.

2. Наявний рівень знань і вмінь. Група фахівців протягом 1-2 місяців (в залежності від складності порушення) вивчає можливості та потреби дитини, фіксує результати вивчення: 

її вміння, сильні якості та труднощі, стиль навчання (візуальний, кінестетичний, багатосенсорний та інші, особливо якщо один зі стилів домінує), у чому їй потрібна допомога;

інформація щодо впливу порушень розвитку дитини на її здатність до навчання (відомості надані психолого-медико-педагогічною консультацією). Вся інформація повинна бути максимально точною, оскільки вона є підґрунтям для подальшого розроблення завдань.

3. Спеціальні та додаткові  освітні послуги. В індивідуальній програмі розвитку фіксується розклад занять з відповідними фахівцями ( логопедом, фізіотерапевтом, психологом та іншими спеціалістами), вказується кількість і тривалість таких занять з дитиною.

4. Адаптації/модифікації. При складанні індивідуальної програми розвитку необхідно проаналізувати, які адаптації та модифікації слід розробити для облаштування середовища, застосування належних навчальних методів, матеріалів, обладнання, урахування сенсорних та інших потреб дитини.

Модифікація – трансформує характер подачі матеріалу шляхом зміни змісту або концептуальної складності навчального завдання. Наприклад, скорочення змісту навчального матеріалу; модифікація навчального плану або цілей і завдань, прийнятних для конкретної дитини, корекція завдань, визначення змісту, який необхідно засвоїти.

Адаптація – змінює характер подачі матеріалу, не змінюючи зміст або концептуальну складність навчального завдання. Зокрема, можуть використовуватись такі види адаптацій:

пристосування середовища (збільшення інтенсивності освітлення в класних кімнатах, де є діти з порушеннями зору; зменшення рівня шуму в класі, де навчається слабочуюча дитина, забезпечення її слуховим апаратом; створення відокремленого блоку в приміщенні школи для учнів початкової ланки);

адаптація навчальних підходів (використання навчальних завдань різного рівня складності; збільшення часу на виконання, зміна темпу занять, чергування видів діяльності);

адаптація матеріалів (адаптація навчальних посібників, наочних та інших матеріалів; використання друкованих текстів з різним розміром шрифтів,   картки-підказки, тощо).

Індивідуальна програма розвитку розробляється на один рік.  Двічі на рік (за потребою частіше) переглядається з метою її коригування. Зокрема, коли у дитини виникають труднощі у засвоєнні визначеного змісту навчального матеріалу, чи навпаки виникає необхідність перейти до наступного рівня складності виконання завдань.

Навчально-виховний процес у класах з інклюзивним навчанням загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється відповідно до робочого навчального плану школи, за навчальними програмами, підручниками, посібниками, рекомендованими МОНмолодьспортом для загальноосвітніх навчальних закладів.

Для дітей з особливими освітніми  потребами, які мають інтелектуальні порушення та зі складними вадами розвитку (вадами слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з розумовою відсталістю, затримкою психічного розвитку) на основі робочого навчального плану школи розробляється індивідуальний навчальний план з урахуванням рекомендацій психолого-медико-педагогічної консультації та на основі Типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку.

Індивідуальний навчальний план визначає перелік навчальних предметів, послідовність їх вивчення, кількість годин, що відводяться на вивчення кожного предмета за роками навчання, та тижневу кількість годин. У плані враховуються додаткові години на індивідуальні і групові заняття, курси за вибором, факультативи тощо

При складанні індивідуальної навчальної програми педагоги в першу  чергу аналізують відповідність вимог навчальної програми та методів, що використовуються на уроці, актуальним і потенційним можливостям дитини з особливими освітніми потребами.

До  складання індивідуальної навчальної програми залучаються батьки, які  повинні мати чітке уявлення про  те, чому навчання дитини потребує розроблення індивідуальної навчальної програми. Така співпраця забезпечить інформування батьків про потенційні можливості дитини, динаміку її розвитку та врегулює комплекс суперечливих питань, які виникають між батьками та вчителями в процесі навчання дитини.

Оцінювання  навчальних досягнень  учнів  з особливими освітніми потребами  здійснюється за критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів у  системі загальної середньої  освіти, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 № 329, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за №566/19304.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з розумовою відсталістю, зі складними вадами розвитку, які навчаються за індивідуальним навчальним планом і програмою, здійснюється за обсягом матеріалу, визначеним індивідуальною навчальною програмою.

Система оцінювання навчальних досягненьучнів повинна бути стимулюючою.

З метою оцінювання індивідуальних досягнень учнів може бути використаний метод оцінювання портфоліо.

Портфоліо - це  накопичувальна система оцінювання, що передбачає формування уміння учнів ставити цілі, планувати і організовувати  власну навчальну діяльність; накопичення різних видів робіт, які засвідчують рух в індивідуальному розвитку;  активну участь в інтеграції кількісних і якісних оцінок; підвищення ролі самооцінки.

Таке оцінювання передбачає визначення критеріїв для включення  учнівських напрацювань до портфоліо; форми подання матеріалу; спланованість оцінного процесу; елементи самооцінки з боку учня тощо.

Процес складання індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами носить диференційований характер, розробляється на основі аналізу проблеми розвитку учня та його освітніх потреб. 

Зокрема, якщо дитина з особливими освітніми потребами має сенсорні порушення при збереженому інтелекті і потребує створення відповідних адаптацій навчальних матеріалів та корекційних занять з вчителем-дефектологом, для неї розробляється та частина програми розвитку, яка стосується надання цих послуг та розроблення відповідних адаптацій. За потреби адаптується навчальна програма, але розроблення індивідуального навчального плану є недоцільним.

Разом із тим, якщо в класі навчаються діти з особливими освітніми потребами однієї нозології, для кожного окремо розробляється та частина індивідуальної програми розвитку, яка стосується їхніх відмінностей та потреб, а навчальна програма може бути спільною.

Учням з особливими освітніми  потребами, у тому числі з розумовою  відсталістю, які навчалися у класі з інклюзивним навчанням,  видається документ встановленого зразка для загальноосвітнього навчального закладу, учнями якого вони були.

У додатку до свідоцтва  про базову загальну середню освіту або до атестата про повну загальну середню освіту вказуються лише ті предмети, які вивчав учень в процесі  навчання.

Для осіб, звільнених від  державної підсумкової атестації, у додаток до свідоцтва про  відповідний рівень освіти виставляються  річні бали та робиться запис “звільнений”.

Інтеграція в освіті - це спільне навчання і виховання дітей, які мають різні сенсорні та інтелектуальні обмеження, та здорових дітей в умовах навчальних закладів, без створення особливих умов для таких дітей.

При формуванні переліку корекційних засобів навчання та реабілітаційного обладнання для запровадження інклюзивної (інтегрованої) форми навчання керуватися наказом Міністерства освіти і науки України від 11.04.2006 р. № 289 «Про затвердження Базового переліку корекційних засобів навчання та реабілітаційного обладнання для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів (класів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку»

Позашкільна робота з дітьми з особливими освітніми  потребами проводиться відповідно до Положення про порядок  організації індивідуальної та групової роботи в позашкільних   навчальних закладах

Додаток № 1. Нормативно-правове забезпечення

—       Розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1482-р «Про затвердження плану заходів щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2012 року»;

—       Закон України «Про внесення змін до законодавчих актів України з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу», 6 липня 2010 року № 2442-VІ.

—       Укази Президента від 30 вересня 2010 року «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні» від 19 травня 2011 року № 588 «Про заходи щодо розв’язання                     актуальних проблем осіб з обмеженим фізичними можливостями».

—       Наказом Міністерства освіти і науки від 01.10.2010 р. № 912 затверджено Концепцію розвитку інклюзивної освіти

—       Постанова Кабінету Міністрів України  від 15 серпня 2011 р. № 872 « Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах.

—       Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту та Національної академії педагогічних наук України від 23.06.2011 № 623/61 "Про внесення змін до Положення про  центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації", зареєстрованим у Міністерстві юстиції 06.12.2011 за № 1407/20145

—       Міністерством соціальної політики доповнено Класифікатор професій посадою асистента вчителя інклюзивного навчання (наказ Держспоживстандарту від 28.07.2010 р.  № 327).

—       Типові штатні нормативи загальноосвітніх навчальних закладів, затверджені наказом Міністерства освіти і науки  від 06.12.2010 р. № 1205, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 22 грудня 2010 р. за № 1308/18603.

—       Постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2012 р. № 635 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 346 і від 14 червня 2000 р.      № 963» введено посаду асистента вчителя до переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників.

—       Лист МОНмолодьспорту від 25.09.2012 №1/9-675 «Щодо посадових обов’язків асистента вчителя». Журнал «Практика управління закладом освіти» № 10, 2012 Типова посадова інструкція асистента вчителя

—       Лист МОНмолодьспорту від 28.09.2012 №1/9-694 «Щодо введення посади вихователя (асистента вчителя) у загальноосвітніх навчальних закладах з інклюзивним навчанням»,

—       Лист МОНмолодьспорту від 26.07.2012 № 1/9-529 «Про організацію психологічного і соціального супроводу в умовах інклюзивного навчання».

Інклюзивне навчання Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у навчальних закладах на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.	Інтегроване навчання Інтеграція в освіті - це спільне навчання і виховання дітей, які мають різні сенсорні та інтелектуальні обмеження, та здорових дітей в умовах навчальних закладів, без створення особливих умов для таких дітей.
Розроблені нормативні документи, в яких прописані механізми запровадження інклюзивного навчання	Стосовно інтегрованого навчання немає достатньої документації
Асистент вчителя	Не має, може бути допомога вчителя-логопеда та практичного психолога
Обов’язкова наявність елементів безбар’єрності	Умови універсального дизайну мінімальні
Кошти (розробляється Програма сприяння розвитку та запровадження інклюзивної форми навчання)	Важко передбачити наявність дитини з інвалідністю (з особливими освітніми потребами) в школі чи класі
Обмежена кількість дітей в класі	Інтегрованих дітей у класі може бути до 10 осіб, оскільки навчатись за інклюзивною формою повною мірою не можуть діти з дуже важкими функціональними порушеннями
Менша кількість дітей в класі (20)	Наповненість класу відповідає чинному законодавству (30 чоловік)
Психолого-соціальний супровід Лист МОНмолодьспорту від 26.07.2012 № 1/9-529 «Про організацію психологічного і соціального супроводу в умовах інклюзивного навчання	Психолого-соціальний супровід, немає поки нормативних документів
Зміна термінології (індивідуальний навчальний план, індивідуальна програма розвитку, індивідуальна навчальна програма, адаптація, модифікація, портфоліо)	Вчаться за відповідними програмами
Питання «як включати в навчання ?»	Питання «кого інтегрувати ?»